Рятування здоров’я та життя фізичної особи, майна фізичної або юридичної
особи. До недоговірних зобов’язань відносять і зобов’язання, що виникають у зв’язку з
рятуванням життя і здоров’я фізичної особи та майна будь-якої форми власності.
Дії особи, якій заподіяна шкода, мають добровільний характер і спрямовані на
усунення як обставин, які можуть загрожувати чужому життю, здоров’ю чи майну, так і
негативних наслідків події, яка вже настала.
Шкода, завдана особі, яка без відповідних повноважень рятувала здоров’я і життя
фізичної особи від реальної загрози для неї, відшкодовується державою у повному обсязі.
Обов’язок держави відшкодувати шкоду виникає за умов:
– реальності небезпеки, яка виникла для життя і здоров’я фізичної особи;
– відсутність належних повноважень у особи, яка вчинила дії пов’язані з рятуванням;
– спрямованості дій особи на рятування життя і здоров’я фізичної особи;
– наявності шкоди;
– наявності причинового зв’язку між діями громадянина, спрямованими на ряту-вання здоров’я і життя фізичної особи і шкодою, яку він зазнав.
Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної
особи, яка без відповідних повноважень рятувала від реальної загрози майно іншої особи,
яке має істотну цінність, відшкодовується державою в повному обсязі.
Шкода, завдана майну особи, яка без відповідних повноважень рятувала від реа-льної загрози майно іншої особи, що має істотну цінність, відшкодовується власником
(володільцем) цього майна. Розмір відшкодування не може перевищувати вартості майна,
яке рятувалося.