публічним є договір, в якому одна сторона– підприємець
взяла на себе обов’язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг
кожному, хто до неї звернеться. Підприємець не має права відмовитися від укладення
публічного договору за наявності у нього можливостей надання споживачеві відповідних
товарів(робіт, послуг), а у разі необґрунтованої відмови від укладення публічного дого-вору він має відшкодувати збитки, завдані споживачеві такою відмовою.
Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів,
крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. При цьому, підприємець не має права
247
надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного догово-ру, якщо інше не встановлено законом.
До публічних договорів належать договір роздрібної купівлі-продажу, договір по-бутового підряду, договір прокату, договір банківського вкладу, стороною якого виступає
фізична особа, договір перевезення пасажирів транспортом загального користування то-що. Для усіх цих договорів характерним є те, що однією стороною виступає суб’єкт під-приємницької діяльності, а другою– фізична особа-споживач.
Договором приєднання, відповідно до ст. 634 ЦК, є договір, умови якого встановле-ні однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений
лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сто-рона не може запропонувати свої умови договору. Оскільки такий договір ставить одну сто-рону у завідомо виграшне становище, закон передбачає додаткові гарантії інтересів сторони,
що приєднується: договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторо-ни, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір
виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов’язання або міс-тить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася. Сторона, яка приєдналася,
має довести, що вона, виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї
можливості брати участь у визначенні умов договору. Ці гарантії не розповсюджуються на
випадки, коли стороною, що приєдналася виступає субєкт підприємницької діяльності: сто-рона, що надала договір для приєднання, може відмовити у задоволенні вимог, про зміну чи
розірвання договору, якщо доведе, що сторона, яка приєдналася(субєкт підприємницької
діяльності), знала або могла знати, на яких умовах вона приєдналася до договору. До догово-рів приєднання належать договір прокату, договір побутового підряду, а також в більшості
випадків банківські договори, договір страхування, договір постачання енергетичними та ін-шими ресурсами через приєднану мережу.