фінансовий лізинг– це господарська операція фізичної чи юридичної осо-би, яка передбачає відповідно до договору фінансового лізингу(оренди) передання орендарю майна, що підпадає під визначення основного фонду, придбаного або виготовлено-го орендодавцем, а також усіх ризиків та винагород, пов’язаних з правом користування та володіння об’єктом лізингу.


Істотними умовами цього договору є:
1) предмет лізингу;
2) строк лізингу; відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону України«Про фінансовий лізинг»
предмет договору фінансового лізингу передається лізингоодержувачу в користування не
менш як на один рік;
3) розмір лізингових платежів; у лізингові платежі можуть включатися: а) суми,
яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; б) платіж як винагорода лізингодав-цю за отримане у лізинг майно; в) компенсація відсотків за кредитом; г) інші витрати лі-зингодавця, що безпосередньо пов’язані з виконанням договору лізингу;
4) інші умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст. 807 ЦК предметом договору лізингу може бути неспоживна річ,
визначена індивідуальними ознаками, віднесена відповідно до законодавства до основних
фондів. Основними фондами(п. 8.2. ст. 8 Закону України«Про оподаткування прибутку
підприємств») визнаються матеріальні цінності, призначені платником податку для вико-ристання в господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує
365 календарних днів з дати вводу в експлуатацію цих матеріальних цінностей, та вар-тість яких поступово зменшується у зв’язку з фізичним та моральним зносом.