Знахідка як підстава набуття права власності.

Знахідка– це річ, яка була знайдена особою, яка не є її власником. Відповідно ця особа зобов’язана негайно повідомити особу, яка її загубила або власника речі та повернути знайдену річ цій особі. Відповідно до ст. 337 ЦК особа, яка знайшла загублену річ у приміщенні або транспортному засобі, зобов’язана передати її особі, яка представляє володільця цього приміщення чи транспортного засобу. Особа, якій передана знахідка, на-буває прав та обов’язків особи, яка знайшла загублену річ. 

Якщо особа, яка має право вимагати повернення загубленої речі, або місце її перебування невідомі, особа, яка знайшла загублену річ, зобов’язана заявити про знахідку міліції або органові місцевого самоврядування. 

Особа, яка знайшла загублену річ, має право зберігати її у себе або здати на зберігання міліції, або органові місцевого самоврядування, або передати знахідку особі, яку вони вказали. 

Річ, що швидко псується, або річ, витрати на зберігання якої є непропорційно вели-кими порівняно з її вартістю, може бути продана особою, яка її знайшла, з одержанням письмових доказів, що підтверджують суму виторгу. Сума грошей, одержана від продажу знайденої речі, підлягає поверненню особі, яка має право вимагати її повернення. 

Особа, яка знайшла загублену річ, відповідає за її втрату, знищення або пошкодження в межах її вартості лише в разі свого умислу або грубої необережності. 

Законом передбачені випадки, коли особа, яка знайшла загублену річ, набуває право власності на неї. А саме з моменту заявлення про знахідку міліції або органові місцевого самоврядування пройшло шість місяців та за умови, якщо: 

1) не буде встановлено власника або іншу особу, яка має право вимагати повернення загубленої речі; 

2) власник або інша особа, яка має право вимагати повернення загубленої речі, не

заявить про свої право на річ особі, яка її знайшла, міліції або органові місцевого самоврядування. 

Відповідно до ч. 2,3 ст. 338 ЦК якщо особа, яка знайшла загублену річ, подасть органові місцевого самоврядування письмову заяву про відмову від набуття права власності на неї, ця річ переходить у власність територіальної громади. 

Знайдені транспортні засоби передаються на зберігання міліції, про що робиться оголошення в друкованих засобах масової інформації. Якщо протягом шести місяців від дня опублікування цього оголошення власник або інша особа, яка має право вимагати повернення транспортного засобу, не будуть виявлені або вони не заявлять про свої права на транспортний засіб, міліція має право про-дати його, а суму виторгу внести на спеціальний рахунок у банку. Якщо протягом трьох років колишній власник транспортного засобу не вимагатиме передання йому суми виторгу, ця сума переходить у власність територіальної громади, на території якої було знайдено транспортний засіб. 

Особа, яка знайшла загублену річ, має право вимагати від особи, якій вона повернута, або особи, яка набула право власності на неї, відшкодування необхідних витрат, пов’язаних із знахідкою(зберігання, розшук власника, продаж речі тощо). Така винагорода за знахідку встановлюється в розмірі до двадцяти відсотків вартості речі. Якщо власник(володілець) публічно обіцяв винагороду за знахідку, винагорода виплачується на умовах публічної обіцянки. Відносини між особою, яка знайшла річ та власником, який публічно обіцяв винагороду за неї, регулюються ст. ст. 1144, 1148, 1149 ЦК. 

Законом також передбачені випадки, коли право на одержання винагороди осо-бою, яка знайшла загублену річ, не виникає: а саме тоді, коли вона не заявила про знахідку або вчинила спробу приховати її.