Суб’єкти виконання зобов’язань.

Зобов'язання має виконуватися належними сторонами, якими виступають божник та кредитор. Внаслідок чіткої персоніфікації сторін у зобов'язальних правовідносинах цивільним законодавством передбачається, що боржник повинен виконати свій обов'язок, а кредитор відповідно прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту (ст. 527 ЦК).

Отже, порядок заміни кредитора можна поділити на три групи: шляхом відступ-лення права вимоги(цесія), внаслідок правонаступництва, внаслідок суброгації. 

Таким чином, слід розрізняти загальне поняття заміни кредитора у зобов’язанні і

цесію– як окрему підставу такої заміни, яка полягає переданні кредитором своїх прав за

зобов’язанням іншій особі. 

Хоча заміна кредитора можлива з різних підстав, але найбільш важливою з них

залишається цесія. 

Цесія– це уступка кредитором права вимоги за зобов’язанням іншій особі, що здійс-нюється за допомогою правочину. Для заміни кредитора у зобов’язанні не потрібна згода

боржника. Мотиви заміни кредитора шляхом відступлення права вимоги значення не мають. 

Як вищезазначалося, підставами для заміни кредитора, окрім цесії, є також право-наступництво і суброгація. Правонаступництво може бути як універсальним(наприклад, 

спадкування за загальними правилами), так і сингулярними, тобто частковими(напри-клад, у деяких випадках реорганізації юридичних осіб). 

Заміна кредитора внаслідок суброгації має місце у двох випадках: при виконанні

обов’язку боржника поручителем або заставодавцем(майновим поручителем) та при ви-конанні обов’язку боржника третьою особою. 

Іншим випадком заміни осіб у зобов’язанні є переведення боргу. На відміну від

цесії, тут має місце заміна зобов’язаної сторони. Заміна боржника має місце лише за зго-дою кредитора, якщо інше не передбачене законом, оскільки платоспроможність борж-ника, його майновий стан не є байдужими кредитору. 

Форма правочину щодо заміни боржника у зобов’язанні визначається в такому ж

порядку, що і форма правочину щодо заміни кредитора, а саме: правочин про заміну вчи-няється у такій самій формі, що й той, на підставі якого виникло зобов’язання.