Обмеження цивільної дієздатності фізичної особи.

Обмеження дієздатності фізичної особи– це звуження її обсягу на підставі рі-шення суду у випадках, передбачених Цивільним кодексом. 

У ст. 36 ЦК законодавець передбачає дві групи підстав обмеження дієздатності фізичної особи:

1) ті, які не залежать від волі особи– психічний розлад, що істотно впливає на її здатність усвідомлювати значення своїх дій та(або) керувати ними; 

2) ті, які залежать від волі особи– зловживання спиртними напоями, наркотичними засобами, токсичними ре-човинами тощо, за умови, що тим самим особа ставить себе чи свою сім’ю, а також інших осіб, яких вона за законом зобов’язана утримувати, у скрутне матеріальне становище. 

Цивільна дієздатність фізичної особи є обмеженою з моменту набрання законної сили рішенням суду про це. 

Правові наслідки обмеження цивільної дієздатності фізичної особи: 

1) над фізичною особою, цивільна дієздатність якої обмежена, встановлюється піклування(ст. 37 ЦК); 

2) припинення правовідносин з участю цієї особи: 

– представництва за довіреностями, виданими особою, цивільна дієздатність якої обмежена, а також на її ім’я(п.п. 6, 7 ч. 1 ст. 248 ЦК) 

– договору доручення, якщо однією із сторін є особа цивільна дієздатність якої обмежена(ст. 1008 ЦК). 

У ст. 37 ЦК законодавець визначає обсяг дієздатності фізичної особи, обмеженої в цивільній дієздатності: 

– можливість самостійно вчиняти лише дрібні побутові правочини; 

– можливість вчинення за згодою піклувальника правочинів щодо розпорядження майном та інших правочинів, що виходять за межі дрібних побутових; 

– можливість самостійно одержувати заробіток, пенсію, стипендію, інші доходи та розпоряджатися ними за наявності письмового дозволу піклувальника. В іншому випадку одержання заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів особи, цивільна дієздатність якої обмежена, та розпоряджання ними здійснюються піклувальником.