Види та організаційно-правові форми юридичних осіб.

Відповідно до законодавства юридичні особи можна поділити на види за певними критеріями: 

1) залежно від порядку створення на: 

– юридичні особи приватного права – створюються за ініціативою фізичних осіб на підставі правочину з метою участі в різного роду правовідносинах та діють на підставі установчих документів і підлягають державній реєстрації; 

– юридичні особи публічного права – створюються розпорядчим актом органів виконавчої влади та місцевого самоврядування; 

2) залежно від форми створення юридичної особи на: 

– товариство – це організація, створена шляхом об’єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві. Товариство може бути створено однією особою, якщо інше не встановлено законом. Товариства поділяються на підприємницькі та непідприємницькі; 

– установа – це організація, створена однією або кількома особами (засновниками), які не беруть участі в управлінні нею, шляхом об’єднання(виділення) їхнього майна для досягнення мети, визначеної засновниками, за рахунок цього майна. Особливостіправового статусу окремих видів установ встановлюються законом; 

– інші форми встановлені законом; 

3) залежно від мети діяльності на: 

– підприємницькі товариства– товариства, які здійснюють підприємницьку діяльність з метою одержання прибутку та наступного його розподілу між учасниками(під-приємницькі товариства), можуть бути створені лише як господарські товариства(повне товариство, командитне товариство, товариство з обмеженою або додатковою відповіда-льністю, акціонерне товариство) або виробничі кооперативи; 

– непідприємницькі товариства – є товариства, які не мають на меті одержання

прибутку для його наступного розподілу між учасниками. Особливості правового статусу

окремих видів непідприємницьких товариств встановлюються законом; 

4) залежно від форм власності на: 

– приватні– основане на власності фізичної особи; 

– колективні– основане на власності трудового колективу підприємства; 

– державні– основане на державній власності, в тому числі казенне підприємство; 

- комунальні– основані на власності відповідних територіальних громад або на власності відповідних органів місцевого самоврядування; 

- змішані або спільні підприємства– основані на базі об’єднання майна різних

власників(на власності юридичних осіб, фізичних осіб, держав); 

5) залежно від суб’єктивного складу та територіальної належності на: 

– юридичні особи створені та зареєстровані на території України(українські); 

– юридичні особи створені та зареєстровані на території іноземної держави(іно-земні); 

– підприємства з часткою іноземного капіталу: 

а) підприємства з іноземними інвестиціями(іноземні інвестиції становлять не ме-нше10% в статутному капіталі); 

б) всі інші види юридичних осіб(підприємств) з часткою іноземного капіталу; 

– міжнародні організації та об’єднання; 

6)залежно від способу утворення(заснування) та формування статутного фонду

в Україні на: 

– унітарні – створюється одним засновником, який виділяє необхідне для того

майно, формує відповідно до закону статутний фонд, не поділений на частки(паї), за-тверджує статут, розподіляє доходи, безпосередньо або через керівника, який ним при-значається, керує підприємством і формує його трудовий колектив на засадах трудового найму, вирішує питання реорганізації та ліквідації підприємства. Унітарними є підприєм-ства державні, комунальні, підприємства, засновані на власності об’єднання громадян, 

релігійної організації або на приватній власності засновника; 

– корпоративні – утворюється, як правило, двома або більше засновниками за їх спільним рішенням(договором), діє на основі об’єднання майна та/або підприємницької чи трудової діяльності засновників(учасників), їх спільного управління справами, на ос-нові корпоративних прав, у тому числі через органи, що ними створюються, участі засно-вників(учасників) у розподілі доходів та ризиків підприємства. Корпоративними є коо-перативні підприємства, підприємства, що створюються у формі господарського товарис-тва, а також інші підприємства, в тому числі засновані на приватній власності двох або більше осіб; 

На засадах добровільного об’єднання своєї виробничої, наукової, комерційної та інших видів діяльності юридичні особи, якщо це не суперечить антимонопольному зако-нодавству, мають право об’єднуватися в: 

а) асоціацію; нею є договірне об’єднання, створене з метою постійної координації господарської діяльності підприємств, що об’єдналися, шляхом централізації однієї або кількох виробничих та управлінських функцій, розвитку спеціалізації і кооперації вироб-ництва, організації спільних виробництв на основі об’єднання учасниками фінансових та матеріальних ресурсів для задоволення переважно господарських потреб учасників асоці-ації. У статуті асоціації повинно бути зазначено, що вона є господарською асоціацією. 

Асоціація не має права втручатися у господарську діяльність підприємств – учасників асоціації. За рішенням учасників асоціація може бути уповноважена представляти їх ін-тереси у відносинах з органами влади, іншими підприємствами та організаціями; 

б) корпорацію; це договірне об’єднання, створене на основі поєднання виробни-чих, наукових і комерційних інтересів підприємств, що об’єдналися, з делегуванням ними

окремих повноважень централізованого регулювання діяльності кожного з учасників ор-ганам управління корпорації; 

в) консорціум– тимчасове статутне об’єднання підприємств для досягнення його

учасниками певної спільної господарської мети(реалізації цільових програм, науково-технічних, будівельних проектів тощо). Консорціум використовує кошти, якими його на-діляють учасники, централізовані ресурси, виділені на фінансування відповідної програ-ми, а також кошти, що надходять з інших джерел, в порядку, визначеному його статутом. 

У разі досягнення мети його створення консорціум припиняє свою діяльність; 

г) концерн; ним визнається статутне об’єднання підприємств, а також інших орга-нізацій, на основі їх фінансової залежності від одного або групи учасників об’єднання, з централізацією функцій науково-технічного і виробничого розвитку, інвестиційної, фі-нансової, зовнішньоекономічної та іншої діяльності. Учасники концерну наділяють його частиною своїх повноважень, у тому числі правом представляти їх інтереси у відносинах з органами влади, іншими підприємствами та організаціями. Учасники концерну не мо-жуть бути одночасно учасниками іншого концерну. 

д) інші обєднанння, створені за галузевим, територіальним або іншим принципами. 

Об’єднанням підприємств є господарська організація, утворена у складі двох або більше підприємств з метою координації їх виробничої, наукової та іншої діяльності для вирішення спільних економічних та соціальних завдань. Об’єднання підприємств утво-рюються підприємствами на добровільних засадах або за рішенням органів, які відповід-но  до  ГК  та  інших  законів  мають  право  утворювати  об’єднання  підприємств.  В об’єднання підприємств можуть входити підприємства, утворені за законодавством ін-ших держав, а підприємства України можуть входити в об’єднання підприємств, утворені на території інших держав. 

Об’єднання  підприємств  утворюються  на  невизначений  строк  або  як  тимчасові об’єднання. Об’єднання підприємств є юридичною особою. Державна реєстрація цього ви-ду  підприємств  здійснюється  відповідно  ГК.  Господарські  об’єднання  діють  на  основі установчого договору та/або статуту, який затверджується їх засновниками. 

Підприємства– учасники  об’єднання  підприємств  зберігають  статус  юридичної особи незалежно від організаційно-правової форми об’єднання, і на них поширюються по-ложення цього Кодексу та інших законів щодо регулювання діяльності підприємств. Під-приємство,  яке  входить  до  складу  державного  або  комунального  господарського об’єднання, не має права без згоди об’єднання виходити з його складу, а також об’єднувати на добровільних засадах свою діяльність з іншими суб’єктами господарювання та прийма-ти рішення про припинення своєї діяльності. 

Рішення  про  утворення  об’єднання  підприємств(установчий  договір) та  статут об’єднання погоджуються з Антимонопольним комітетом України в порядку, встановленому законодавством. 

Залежно від кількості працюючих та обсягу валового доходу від реалізації продукції за рік юридичні особи(підприємства) поділяються на: 

– малі підприємства– підприємства(незалежно від форми власності), в яких серед-ньооблікова чисельність працюючих за звітний(фінансовий) рік не перевищує п’ятдесяти

осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції(робіт, послуг) за цей період не пере-вищує сімдесяти мільйонів гривень; 

– середні підприємства– підприємства, які не визнаються ні великими ні малими відносяться до середніх; 

– великі підприємства– визнаються підприємства, в яких середньооблікова чисельністьпрацюючих за звітний(фінансовий) рік перевищує двісті пятдесят осіб, а обсяг валового дохо-ду від реалізації продукції(робіт, послуг) за рік перевищує суму сто мільйонів гривень.