Цивільне законодавство України: поняття, структура. Дія актів цивільного законодавства в часі, просторі та за колом суб’єктів.

Джерелом цивільного права є цивільне законодавство.

 Цивільне законодавство - це система нормативних актів, які містять цивільно-правові норми. Структуру цивільного законодавства становлять закони та нормативно-правові'акти. Найвищу юридичну силу має Конституція України, що передбачає цивільно-правові засади регулювання відносин власності, особисті немайнові відносини та інше.

Після Конституції вищу юридичну силу мають закони. Основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України, прийнятий 16 січня 2003 р., що набув чинності з 1 січня 2004 р. 

ЦК України - це кодифікований акт цивільного законодавства. Він складається з 6 книг, 90 глав та 1308 статей.

 Побудовано ЦК відповідно до пандектноїі системи: норми, які можуть бути застосовані при регулюванні будь-якихсуспільних відносин, що становлять предмет цивільного права, подано окремою книгою 1 -  «Загальні положення». Цивільно-правові інститути особливої частини цивільного права подані у 5-ти книгах: 2 - «Особисті немайнові права фізичної особи», 3 - «Право власності та інші речові права», 4 - «Право інтелектуальної власності», 5 - «Зобов’язальне право», 6 - «Спадкове право». 

У ЦК спеціально врегульовано дію актів цивільного законодавства у часі(ст. 5 ЦК). 

Подібно до інших галузей права загальним є принцип прямої дії акта цивільного законодав-ства(ч. 1, 3 ст. 5 ЦК). 

Натомість переживаючу дію(застосування акта цивільного законодавства, які втратив

чинність, у період після втрати ним чинності) чи зворотну дію(поширення дії акта цивільно-го законодавства на відносини, які виникли до набрання ним чинності) акт цивільного зако-нодавства може мати лише у випадках, прямо вказаних у законі. 

Загальним принципом є неможливість погіршення становища особи при наданні закону зворотної дії.